Всім доброго дня!
Дуже радий приєднатися до цього форуму про хвилястих папужок. Раніше вів сторінку на форумі "Волнистый город", тепер вирішив залишитися тут. Сам українець і надаю перевагу спілкуванню українською мовою, але, звичайно, можу і російською писати (благо, правила форуму це дозволяють - пункт 1.8).
В назві теми є ім'я Гіца. Так звати мого головного, якщо так можна сказати, папугу. На даний момент в нього з його "мадам" Лолітою уже було два виводки по сім пташенят, а сьогодні (18.10.2014) вони почали ще одну історію гніздування. Але давайте все по порядку.
Отже, коли я народився.... Ні, трохи далі - коли я вчився у школі, то просто марив про те, щоб у мене вдома був хвилястий папужка. Але моє далеке село на Тернопільщині, здається, було для такої розкоші як різнокольорова щебетливо-балакуча пташка, просто недосяжним. І тут виявилося, що моїм родичам подарували паугайчика, який (як це, на жаль, нерідко буває) став їм непотрібним. Одним словом, на мій день народження Гоша (самка ) переїхала до мене. Я був на сьомому небі від щастя Тепер коли вже трошки маю досвід догляду за хвилястиками, згадую, що самка була вже дорослою, судячи з розповіді родичів їй було більше п'яти років. Та в мене вона прожила всього рік через те що якась підступна котяра просунула лапу крізь прути клітки і сильно поранила пташку Через день Гоші не стало... Уявляєте, яка для мене була трагедія? Причому я розумів, що моя вина тут є, бо треба було краще слідкувати за Гошею, не залишати пташку без нагляду, але... Як прийнято говорити: хай буде їй добре на райдузі! Тоді я навіть не уявляв, що проводжати на райдугу мені доведеться ще не одну пташку
Та, блін! Виходить початок моєї папугаєманії дочить темний... Через кілька років мені подарували пару папужок (які насправді виявилися двома самцями). Птахи прожили в мене три, можливо, чотири роки і обидва загинули від якоїсь хвороби, скоріше за все, отруєння і поганого догляду. Тоді навчання у вузі в Тернополі, потім у Києві, часу на птахів якось не міг знайти, але саме тут і розпочинається справжня "хвиляста" історія, яка (Боже, поможи!) продовжується і сьогодні.
Діло було так. Мої племінники захотіли пташку вдома - в принципі нормальне бажання для дітей, якщо вони розуміють, що пташка - це не іграшка і якщо вона наскучить, то в коробку її не запакуєш. Брат приніс двох папугайчиків - зеленого рецесивного пістряка і кобальтову з нормальними крилами самку, яка тоді чогось була без хвоста. Діти залишили самця собі, а безхвосту самку я забрав. Далі події розвивалися дуже швидко: купив велику клітку, ще одну самочку-лютиночку (красуня, просто аут!). А чого ще одну самку? Бо брата переконували, що дві його пташки - стопроцентні самці! Тоді купив самця - зеленого класичного папужку, котрий згинув через день після того, як я його приніс додому...
Мене це просто вбило тоді. Розумію, що дурість було так переживати, але інакше не міг. Одним словом я всіх обманув і себе в тому числі - поїхав на пташиний ринок ввечері того ж дня, майже перед закриттям, знайшов такого ж самого папугайчика і всім сказав, що Гіца (так я назвав першого) виздоровів. Тоді ще я не часто бував на форумах, тому фоток не дуже багато збереглося. Ось мої перші пташки: зелений Гіца (ще той самий перший), лютинка Клео і синя незабудка Джео:
А це - Гіца Другий - не імператор, але точно родоначальник славного роду Гіцовичів, про яких буде розповідь в темі:
Продовжу писати пізніше, бо зараз маю їхати на пташиний ринок, щоб допомогти знайомому вибрати пташку.